Пальчик-пальчик

Пальчик, пальчик, де ти був? 

Я з цим братом в ліс ходив,

Я з цим братом борщ варив,

З цим - я кашки куштував,

А з найбільшим заспівав.

Послідовно торкатися кінчиком великого пальця кінчиків інших,починаючи з мізинця.        

 

Дружні пальчики

Пальці однієї руки, стиснуті в кулак, повільно розгинаються по одному, починаючи з мізинця. В кінці гри пальці знову стискуються в кулак, але великий палець кладеться зверху.

Використовуємо рифмовку:

Цей пальчик маленький,

Мізинчик гарненький.

Безіменний - перстня має,

Ніколи його не лишає.

Ну а це - середній, нині

Він якраз посередині.

Цей - вказівний

Пальчик чарівний.

Великий пальчик, хоч не довгий

Та серед братиків проворний.

Пальчики не сваряться,

Вони дружно граються.

 

 

Годинник

Під час цієї гри ведучий і діти імітують тіканню годинника, супроводжуючи текст (у відповідному місці) рухами руки або голови в повільному або прискореному темпі.

Великий годинник промовляє:

Тік-так, тік-так.

Маленький годинник мовить:

Тік-так, тік-так, тік-так, тік-так.

А малесенький годинничок:

Тік-ке, так-ке, тік-ке, так-ке

Тік-ке, так-ке, тік.

 

 

 

Курочка п'є воду

Курочка прийшла сюди,

Щоб напитися води.

Пий водицю, пий свіженьку,

Наша курочко рябенька.

 

 

 

Півник

Хто цей красень

У дворі Встає рано

на зорі? Хоч годинника

не має, Та завчасно

всіх вітає.

 

 

 

Кішка і мишка

М'яко кішка, подивися,

Розтискає кігтики

(Пальці обох рук стиснути в кулака й покласти на стіл долонями вниз; потім повільно розтиснути кулаки, розводячи пальці в сторони, показуючи, як кішка випускає кігтики; виконуючи рухи, кисті рук відриваються від столу, потім кулак або долоню знову кладуть на стіл)

І легенько їх стискає,

Мишку так вона лякає.

Кішка ходить тишком-нишком,

(долоні обох рук лежать на столі; лікті розведені в різні сторони; кішка( права рука) крадеться: всі пальці правої руки повільно крокують по столі вперед. Мишка (ліва рука) тікає: пальці другої руки швидко рухаються назад)

Не почує її мишка.

Тільки мишка кішку знає,

І від неї вже тікає.

 

 

 

 

 

Пташки

Запропонувати дітям повторювати рухи дорослого.

Ось пташки літають, махають крильцями.

(Схрестити руки на рівні зап'ясть, декілька разів підняти і опустити зап'ястя, помахати крильцями.)

Приземлились пташки, крильця склали.

(З'єднати долоні разом.)

Давайте погодуємо пташок, насиплемо їм зерняток.

(Скласти пальці однієї руки, поворушити ними.)

Ось як пташки клюють зернятка!

(Легенько побарабанити по столу зігнутим вказівним пальцем.)

Наїлись пташки і полетіли.

(Схрестити руки на рівня зап'ястя, декілька раз підняти та опустити.)

 

Мої речі

Ось моя парасолька,

Я із нею ходжу.

(Піднімаємо праву руку над головою, згинаємо її (парасолька).)

Дощ нехай барабанить

Парасольку не відпущу.

(«Барабанимо» пальцями лівої руки по правій (парасольці).)

А ось моя книжка,

(притискаємо долоні одна до одної, лікті зігнуті)

Можу її почитати,

(розкриваємо долоні «книжечкою»)

Можу Вам малюнки

У книзі показати.

(Руки витягаємо, долоні відкриті.)

А це м'ячик мій

Дуже спритний і смішний.

(Стискаємо кулачок, обертаємо кистю руки.)

Підкидаю його вгору

Над своєю головою.

(«М'ячик стрибає» над головою, ударяючись об долоню другої руки або об долоню партнера по грі.)

А ось-моє кошеня.

Я погладжу його.

Воно тихенько нявчить

Для мене одного.

(По черзі гладимо одну руку другою.)

 

Будиночок

(Проговорюючи цей віршик, супроводжуйте його рухами рук. Нехай дитина наслідує Ваші дії.)

Під грибом курінь з вікном,

(з'єднати долоні курінцем)

В нім живе веселий гном.

Постукаємо ми гарненько

(постукати кулаком однієї руки об долоню другої руки)

І подзвонимо тихенько.

(Долоні обох рук звернені вниз, пальці схрещені; середній палець правої руки опущений униз і злегка хитається.)

Гном нам двері відчиняє,

У курінь нас зазиває.

В курені з дощок настил,

(долоні опустити вниз, притиснути ребром одну до одної)

А на нім- дубовий стіл.

(Ліву руку затиснути в кулак, зверху на кулак опускається долоня правої руки.)

Поруч-стілець із високою спинкою.

(Спрямувати ліву долоню вертикально вгору, до її нижньої частини приставити кулачок правої руки великим пальцем до себе.)

На столі-виделка з тарілкою.

(Долоня лівої руки лежить на столі й спрямована нагору, зображуючи тарілку, права рука зображує виделку: долоня обернена вниз, чотири пальці злегка розведені в сторони, а великий – притиснутий до долоні.)

Різні страви на столі,

-Пригощайтеся, малі!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Психогімнастика

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КВІТОЧКА

 

                                Квіточка-щіточка,

                                Жовта леліточка,

                                Краплиночка сонечка –

                                Сонечкова донечка.

                                Сонце у хмаринку ховається,

                                А сонечкова донечка пухом укривається.

                                Нехай цей пушок понесе вітер у лужок.

 

УСМІХНИСЬ

            Діти утворимо коло:

• Усміхнися сонечку: «Здрастуй золоте!»
• (Руки підняти вгору.)
• Усміхнися квіточці – хай вона росте
• (Показати на підлогу.)
• Усміхнися дощику: «Лийся мов з відра!»
• (Руки піднімати почерзі над головою.)
• Усміхнися друзям: «Бажаю вам добра!»
• (Узятися за руки, усміхнутись)

 

 

У ЗИМОВОМУ ЛІСІ

В и х о в а т е л ь. Діти, уявіть, що ми з вами перебуваємо у густому зеленому лісі. У ньому дуже темно. Раптом визирнуло сонечко. «Доброго ранку, сонечко!..» І відразу ж заблищали, заіскрились сніжинки на гілках, на соснах, засріблився гладкий стовбур старої берези. Ми ступаємо по снігу мʹякенькими, нечутними кроками. Навколо тиша… Усі звірі сплять. І лише зрідка чутко, як зацвірінькає синичка, прошмигне якийсь птах - одинак. Тихо і спокійно навколо…

 

СНІЖОК

 

В и х о в а т е л ь. Падає ніжний нухнастий сніжок. Ми – сніжинки, що летять і кружляють в повітрі. Нам легко, радісно, весело. Подуває вітерець, немов грає ніжна, загадкова музика. Ми танцюємо. Вдих на повні груди, нас переповнює радість – видих. Хочеться літати, бути невагомими, радіти життю! Будьте завжди щасливими, ніжними, добрими!

 

ПОДОРОЖ

В и х о в а т е л ь. Ми заходимо у вагон великого потягу, обираємо собі поличку, зручно лягаємо, заплющуємо оченята.

    Потяг рушає і ми чуємо спочатку повільний, потім прискорений стукіт коліс – стук-стук, стук-стук… Повз нас пролітають ліси, поля, ріки…

    Легкий вітерець подуває на нас, промінчики сонечка пестять своїм теплом… Нам приємно під стукіт коліс

дивитися на пейзажі за вікном. Але потяг уповільнює свій хід, поступово зупиняємося – і ми знову опинилися вдома, у нашому дитячому садочку.

 

ЛІКАРІ ПРИРОДИ

    В и х о в а т е л ь. Піднімемо ручки догори привітаємося з сонечком: «Добрий день, сонечко!»

    Опустимо ручки долоньками вниз, привітаємось із земелькою: «Добрий день, земелько!»

    Простягнемо ручки вперед, привітаємось із водичкю: «Добрий день, водичко!»

    Поставимо ручки до плечей, привітаємось із вітерцем: «Добрий день, вітерець!»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ігри-заняття

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема. Розігрування сценок з іграшками

МЕТА: Закріпити розуміння змісту народних потішок і забавлянок. Викликати у дітей звуконаслідування, вимовлення полегшених слів. Виховувати любов до усної народної творчості.

МАТЕРІАЛ: Іграшкові: киця, кіт, мишка.

Хід

Вихователька показує дітям кицю, яка з’являється і зникає, пропонує послухати, як вона нявкає. Діти звуконаслідують, кличуть кицю. Потім іграшкову кицю розглядають (очі, вуха, хвіст, лапки, тощо). Засовують де вона живе, що їсть, яку користь приносить, як грається. Читання потішки вихователькою кілька разів із звуконаслідуванням дітей і розігрування дій.

Кицю, кицю - няв!

Підкрадайся нишком,

І злови нам мишку.

Кицю, кицю - няв!

Більш не будеш пустувати,

Тільки ляжеш й будеш спати.

Ось і спить наша киця Мура. А ну, Мурочко, вставай, відповідай. Киця, Мура, де ти була?

Я гукала, ти не чула.

Я сиділа під столом,

 їла кашку з молочком.

То що, діти, дуже любить киця їсти? А ось і котик прийшов до киці Мури. Який він? Чуєте нявкає? Як нявкає? Читає потішку:

Котку, котку, коточок,

Виїв в бабці медочок,

Та й сів у куточок,

Тільки видно хвосточок;

Тай ще лапки кусочок.

Не їж, котку, медку

Бо я вушка нарву,

А ти будеш нявчати

Дуже крепко кричати...

Як, діти, буде кричати котик? Що він виїв?

Куди заховався? Ось бачите який кіт пустун. Послухайте ще одну потішку про кота -баламута.

Читає із показом дій.

Ой, кіт — баламут, надів на себе хомут,

А миші сміються, у боки беруться.

Одна мишка малесенька, сіра, біла, білесенька,

За хомут вчепилась, сама покотилась.

А кіт засміявся, аж у боки взявся.

Пішов танцювати, по хаті скакати,

Та й стрибнув на лавку, перекинув банку.

І звалив полицю, скотив паляницю,

Треба кота бити, шкоди не робити.

Ось який кіт баламут!

Що зробив кіт? За що треба сварити?

-Ой, діти, котик, щось хоче сказати (рухає іграшкою, підносить до вуха починає вести розмову із котом).

-А це ти, котику, вчинив в хаті шкодку,

-Ні, ні, ні це не я, це кицюня моя,

 -По коморах ходить, людям шкоду робить.

- Її треба бити, щоб вчилась робити:

Черевички шити, хлібець купувати,

 Діток годувати!

- Ось бачите, який котик. Чи правду сказав котик? Яку шкоду  обить киця і котик.

Що їм потрібно сказати про це?

Кіт і киця обіцяють бути слухняними і прощаються з дітьми.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема. Вчимося показувати театр Петрушок

Мета: Навчати дітей користуватися ляльками, водити їх по сцені, вводити і виводити на сцену та зі сцени. Закріпити вміння інтонаційно передавати голоси героїв. Та імітують рухи. Виховувати любов до літератури і театру.

Матеріал: Лялька - рукавичка для кожної дитини, герої казки «Вперті цапки» та декорації до неї.

Попередня робота: Виготовлення ляльок та декорацій за змістом казки, розглядання ілюстрацій та бесіда про характери героїв. Користувалася літературою «Ляльковий театр дітям» Т.М. Караманенко та Ю.Г.Караманенко, читання української народної казки «Вперті цапки».

Хід

 (Діти сидять на стільчиках перед ширмою)

- Діти, сьогодні я вам покажу казку «Вперті цапки». Влаштовуйтесь зручніше і дивіться, (вихователь показує казку).

Вихователь: Біля річки очерет і зелена травичка. Вийшов сірий цапок на берег, поскубує траву. Травка соковита, смачна.

Сірий цапок: По той бік річки трава, мабуть краща!

Вихователь: І пішов він по кладочці. В цей час на іншому березі до кладочки підходить другий цапок. Пішли цапки кладочкою назустріч один одному і зустрілись на середині. Кладка була вузенька і розминутися цапки не могли.

Сірий цапок: Я йду на той бік! Пропусти мене!

Білий цапок: Не пущу! Спершу дай мені пройти!

Сірий цапок: А я тебе не пущу! «Добрий день...!» тепер нехай іграшки привітаються одна з одною і обнімаються.(Діти виконують завдання, вихователь слідкує правильність виконання). А тепер уявіть собі, що ваші герої тільки — но прокинулися. Треба зробити зарядку. Ставайте звірятка на ранкову зарядку. Тримайтеся прямо, не нахиляйтеся у бік, не задирайте голову і не опускайте вниз.

Починаємо: лапки вперед - в сторони, вперед - в сторони. Раз, два, три, чотири! Тепер нахиліться вперед і розігніться. Ще раз нахиляйтесь і станьте прямо. Пострибайте на місці: раз, два, три, чотири (кілька разів). Кроком руш: раз, два, три, чотири! Розмахуйте лапками звірятка! Бігом!

Чудово! Тепер треба вмитися. Піднесіть долоню лівої руки до мордочки і уявіть собі, що це тазик з водою. Нехай звірятка помиють лапки(потруть лапку об лапку), потім помиють свої мордочки. Добре! А тепер можете погратися з іграшками, як хочете.(Діти грають, будують ліжечка, хатку та інше.)

А тепер підійдемо до нашої ширми - це сцена. Тут наші звірятка виступатимуть. Погляньте. Як їх треба тримати на ширмі: Щоб показати, що лялька йде, її треба пересувати вперед ритмічно, з невеликими пострілами. Вихователь показує дітям всі дії з ляльками, а потім діти повторюють вправи. Дітей, які найкраще виконували вправи вихователь залучає до показу казки «Вперті цапки». Молодці діти, коли ми навчимося добре виконувати вправи з ляльками ми підготуємо якусь казку і покажемо її молодшим діткам.

Білий цапок: Он як!

Вихователь: І почали вони буцатися то сірий цапок відтиснить білого, то білий сірого та ось відійшли вони один від одного, розбіглися що духу та бух! Лобами - і попадали обидва донизу, у річку.

• Ось така невеличка казочка. Сподобалась вона вам? А як вам більше подобається дивитися казочки на картинках чи за допомогою ляльок? (за допомогою ляльок)
• А ви б хотіли навчитися показувати казки за допомогою ляльок рукавичок?
• Тоді беріть собі кожен ляльку - рукавичку і сідайте за столики, будемо гратися слід користуватись іграшкою, щоб казка вийшла цікавою.(Діти сідають за столи по двоє)
• Одягніть іграшки на праву руку. Одну лапку або ручку одягніть на великий палець, другу - на мізинець, або на середній. А лишніх два пальці пригніть до долоні. Тепер спробуйте привітатись зі мною - нахиляйте голівку іграшки і кажіть:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Творчі ігри-завдання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Нісенітниця

Вихователь пропонує дітям вигадати «нісенітниці»: коротенькі фрази, які насправді неможливі.

Білка плаває у річці.

Валянки носять па голові.

Курчата гавкають.

 

Хто що робить ?

Вихователь дає наступне завдання: підібрати якомога більше дій до запропонованих слів:

ведмідь — (що робить?)

вода —...

сніг —...

веселий —...

пташка —...

сонечко —...

 

Зустріч друзів

Покажи своєму другові без слів, що ти дуже радий його бачити. Хто більше назве слів про настрої персонажів :

- ведмедика, якого розбудили;

-веселе сонечко,

-сніг, що не хоче танути.

-що ти відчуваєш, коли надворі світить сонечко; мороз;

- побачив перший сніг.

 

Зроби з мухи слона

Вихователь пропонує наділити предмети та істоти невластивими для них якостями, значно перебільшуючи їх справжні можливості: муха — слон, заєць — сміливий,  колосок — сніп,  сніжинка — снігопад.

 

Хто похвалить себе найкраще?

Гравці сідають у коло і вирішують, хто яким казковим персонажем  буде, потім кожен вихваляє свого персонажа

 

Незакінчена казка

Учасники мають придумати свій кінець до знайомої казки, або закінчення до зовсім незнайомого сюжету

 

 

 

Рухливі ігри за мотивами казок

Заєць-хвалько

Лічилкою вибирають Зайця. Він стає посеред кола і говорить:

Я Заєць-стрибунець!

У мене не вуса, а вусища,

Не зуби, а зубища,

Не лапи, а лапища.

Я нікого не боюсь.

Діти промовляють:

Слухай, Зайцю, не хвались,

Та втікай, не барись!

Заєць утікає, а діти наздоганяють. Хто першим його зловить, стає Зайцем-хвальком. Всі пересуваються, стрибаючи на одній нозі. Гра повторюється.

 

Колосок

Хтось із дітей — Півник. Він тримає колосок. Всі інші -мишенята. Вони сплять. Піиник кукурікає і каже:

Гей, ледачі мишенята!

Досить вже відпочивати!

Тільки й знаєте, що фати,

Розважатись і співати.

До роботи всі ставайте

И колосочок відшукайте.

Хто знайде — обмолотіть

Й пиріжечків напечіть!

А сам Півник у цей час ховає колосок. Після його останніх слів мишенята прокидаються і шукають колосок. Хто першим знайде, стає Півником.

 

Рукавичка

Серед дітей лічилкою вибирають Собачку, інші — мешканці «рукавички». Вони стають гуртом і обв'язуються довгою мотузкою. Це «рукавичка». Діти рухаються по залу, говорять слова:

Що за чудо-рукавичка!

Зовні — зовсім невеличка,

А з середини — мов хата,

На звірят різних багата.

Тут і мишка-шкряботушка, Тут і жабка-скрекотушка, Є і зайчик-побігайчик, І лисичка — всім сестричка.

Тут і вовчик, і кабан,

І ведмідь-товстуган.

Всім живеться дружно в ній —

В рукавичці чарівній.

Собачка (з кінця залу):

Гав! Знайшов я рукавичку,

Що дідусь мій загубив.

Вибирайтесь, звірі, з неї,

Доки не переловив.

Після цих слів Собачка біжить до рукавички, а діти швиденько вибираються з неї і втікають. Того, хто залишився, Собачка забирає з собою. Потім на роль Собачки призначають іншого.

 

Колобок

Діти стають у коло. Лічилкою вибирають ведучого — Колобка. Колобок біжить по колу і співає:

Я Колобок, Колобок,

По коробу метений, На яйцях спечений -

Я від баби та від діда втік,

Я від зайця та від вовка втік,

Від ведмедя та від лисиці втік! І від

тебе утечу!

При цьому він торкається рукою дитини, біля якої закінчив промовляти слова, і втікає від неї. Колобок біжить по колу, намагаючись зайняти місце дитини, яка ловить. Якщо йому це вдається, то він залишається Колобком. Якщо ж його наздоганяють, то Колобком стає інший. Коли тривалий час діти не можуть зловити Колобка, лічилкою обирають іншого ведучого.

 

Коза-Дереза

Діти стають у коло,кресл ять навколо себе«хатинки». Одну дитину

вибирають Козою-Дерезою. Вона підходитьдо першої-ліпшої «хатинки», стрибає туди й каже:

Я Коза-Дереза,

За "три копи куплена,

Напівбока луплена!

Тупу-тупу ногами,

 Сколю тебе рогами.

Ніжками затопчу,

Хвостиком замету,

Тікай з хатинки!

А дитина у відповідь:

Ти, козо, не дражни,

А спробуй мене обжени!

Після цих слів обоє на одній нозі намагаються щонайшвидше пострибати навкруг усіх інших «хатинок». Один скаче ліворуч, другий — праворуч. Хто повернеться до «хатинки» перший, залишається там за «господаря». А хто запізниться, стає Козою-Дерезою. і стрибає в іншу «хатинку».

 

Цап та Баран

Діти утворюють коло. Жеребкуванням вибирають Цапа та Барана. Всі інші -вовки. Діти, тримаючись за руки, йдуть по колу, а Цап та Баран стоять у центрі і промовляють слова:

Ми — Цап та Баран,

І Вовки — не друзі нам.

Хоч вони і хижі звірі,

їх боятися — не діло.

Цап - сміливий, Баран -

дужий,

І обидва розумні дуже.

Допоможуть ще копита.

Ану, лови ворожбита! Після цих слів Цап і Баран наздоганяють вовків. Гра повторюється кілька разів зі зміною ролей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Театр  на прогулянці

Маша і Ведмідь

1. Маша лісом мандрувала,

(ходьба один за одним звичайним кроком).

2. Ягоди й гриби збирала,

(ходьба з нахилами тулуба)

З. Милувалася квітками

(ходьба з рухами рук, ніби нюхають квіти)

4. І віталася з пташками

(ходьба з піднятими руками)

5. І незчулося дівча

Й заблудилося в кущах, (присісти)

Бачить — на узліссі хатка.,

6. Це оселя ведмежатка,

(шикування в коло)

7. Дівчинка зайшла в хатину

Й попросилась на гостину.

(Нахили тулуба вперед)

8.1 Ведмедик нашу Машу

Частував медком і квасом, (присідання)

9. Маша пічку розтопила,

Швидко тісто замісила

(руки в кулачки, почергові рухи руками, ніби місячи тісто)

10. І Ведмедику, як слід,

Теж спекла смачний пиріг,

 (плескати долонями)

11. А в печі зварилась каша.

Господинька — наша Маша!

Кошик десь знайшла в комірці,

Склала всі свої гостинці.

12. В кошик влізла потихеньку,

Ніби мишеня маленьке

(почергово піднімання ніг — з обручем)

13.І принишкла, притаїлась.

Пиріжечками накрилась

 (присідання в обруч)

14. А Ведмедик, з'ївши кашу,

Взяв й поніс додому Машу

(ходьба, як ведмідь)

15. Кинув кошик край воріт. І мерщій назад у ліс. (біг)

 Вихователь. А дівчинка Маша вилізла з кошика жива, здорова. Таких рум'яних, смачних пиріжечків напекла і вас, діти, ними почастує.

Коза і семеро козенят

Вихователь, який виконує роль Кози, шикує дітей у коло, читає текст казки і показує вправи.

1. Козенята рано-вранці

Роблять вправи на галявці.

Випрямляють гострі ріжки,

Піднімають дружно ніжки.

 (Ходьба по колу, не тримаючись за руки, високо піднімаючи коліна).

2. Вправо — вліво повертають,

Молоді кленки шукають,

(Ходьба з поворотами тулуба в сторони).

3. А як стануть на дибки,
Підростають, мов грибки.

(Діти стають навшпиньки, піднімають руки вгору через сторони).

4. Нахиляються низенько,

Хмиз збирають всі дружненько.

(Нахили тулуба вперед).

5. Присідають на пеньочки
І рахують всі грибочки.

(Діти присідають, плескаючи в долоні перед собою, голосно рахуючи: раз, два, три, чотири, п'ять).

6. А Коза бере відерця:

— Ми підемо до озерця,

Всі за мною поспішайте

І пеньочки обминайте.

(Ходьба змійкою між пеньочками).

7. Ось тече струмок широкий,

Ось росте дубок високий.

(Ходьба з підніманням рук у сторони, вгору).

8. Перестрибнемо струмочок,

Підростемо, як дубочок.

(Стрибки на обох ногах, просуваючись вперед).

9. Ось густі кущі ліщини,

Ми проліземо під ними.

(Пролізання з положення «напівприсівши» під мотузками, не торкаючись руками землі).

10. Там горішків назбираєм,

В гості Білку погукаєм.

 (Нахили тулуба вперед)..

11. Покачаємось в травиці,

Наберемо ми водиці.

(Лежачи на спині, повертатися зі спини на живіт і назад).

12. Перейдемо через міст

І потрапимо у ліс.

(Ходьба між двома проведеними на землі лініями, не наступаючи на них: спокійна ходьба)

 

Колобочкова казочка-гра

(Діти утворюють коло. Вихователь виносить Колобка і пропонує послухати казку).

Вихователь.

                Покотився колобок

                З двору стежкою в лісок.

(За ведучим діти йдуть звивистою доріжкою).

                І кого в ліску стрічав,

                Всім казки розповідав.

                Ось під кущиком звірятко-

                Довгі вушка, сірі лапки.

(Діти показують довгі вушка, піднімаючи руки вгору).

                Їсть травичку навмання

                Куцохвосте зайченя.

                Й Колобок хотіло з'їсти:

                «Він такий смачний, із тіста!»

                Колобок сказав Зайчаті:

                «Досить, друже, пустувати.

                Казочок я знаю в'язку,

                Ось послухай першу казку.

(Діти за вихователем виконують вправу).

                Ручки вгору піднімаю,

                І щомиті підростаю.

                Як стаю навшпиньки вищим,

                То грибок за мене нижчий.

                Вправу цю роблю щоранку

                Під дубками на світанку ».

(Діти повторюють вправу 4-5 разів).

Вихователь.

                Покотився колобок

                Далі стежкою в лісок

(Ходьба по колу).

                І зустрівся ненароком

                На узліссі з сірим Вовком:

                «Вовк, не їж мене, будь-ласка,

                Я продовжу далі казку.

                Ти втомивсь неначе дуже,

                Відпочити треба, друже!

                Бач, пеньочків як багато!

                Нумо, дружно присідати.

                Раз і два! Раз і два!

                Ось і втоми вже нема!

(Діти присідають декілька разів).

Вихователь.

                Покотився Колобок,

                В лісі перебрів струмок.

(Діти йдуть, високо піднімаючи ноги).

                Раптом чує: хтось тупцює,

                То ведмідь-набрід танцює.

(Тупотять ніжками).

                Волохатий, величезний,

                Обмина дуби кремезні.

(Ходьба між пеньками).

                Мовить Колобочок нишком:

                «Ти ходи, Мишко, як мишка,

                Пострибай, неначе Зайчик,

                Так легенько, наче м'ячик.

                Вправо-вліво повернися,

                Кругом себе обернися.

                І забудеш, що незграбний,

                Завжди будеш дуже гарний!

(Діти роблять повороти вправо-вліво, кругом себе).

                Покотився Колобок

                Далі стежкою в лісок.

(Біг 35 сек.).

                І побачив між квітками

                Колобочка із голками

(Зупиняються).

                Доторкнувся і злякався,

                У травичці заховався.

(Діти парами повертаються обличчям один до одного і роблять оплески руками, долонями один одному і присідають).

                І не бачить, йде Лисичка

                І несе смачні кислички,

                Придивляється довкола

                І збирає квіти в коло.

(Діти утворюють коло, взявшись за руки, а вихователь з лисичкою-іграшкою посередині)

                Бачить, що поміж квітками

                Колобочок з ягідками.

                Налетів вітрець легенько,

                Колобка збудив швиденько,

(Вправи на дихання).

                Щоб продовжить далі казку:

                «Ти ж мене не їж, будь-ласка,

Краще позбирай в травиці

                Соковиті полуниці.

                У печі духмяний горщик,

                А в руках повненький кошик».

                Не лінуйся нахилитись

                І травичці поклонитись.

(Нахил тулуба).

                А тепер-усім спасибі,

                Всі живіть у дружбі й мирі!

                А мене чекають вдома

                Лесик, Ясочка і Рома.

(Спокійна ходьба).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інсценування та драматизація потішок, жартів, віршів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зайчику, зайчику

- Зайчику, зайчику, Де ти був?

- У млині, у млині.

- Що ти чув?

- Там були кравчики,

  Перебили пальчики,

 Ледве я втік

 Через бабин тік,

 Та через колоду

Та хвостиком у воду -

Шубовсть.

Потішку драматизують двоє дітей: одна дитина запитує, а зайчик (в шапочці зайчика і з хвостиком) відповідає. На останні слова "шубовсть" зайчик сідає на стільчик.

Котику сіренький

Всі сидять півколом. На килимку - ліжко, в ліжку спить лялька. Дитині-котику одягають шапочку котика, хвіст. Котик ходить навколо ліжка. Всі діти тихо по черзі промовляють слова:

Котику сіренький,

Котику біленький

Котку волохатий,

Не ходи по хаті,

Не буди дитяти.

Дитя буде спати,

Котик — воркотати.

(Котик сідає біля ліжка

І воркоче: мур-мур-мур). Вихователь.

Ой на кота - воркота,

На дитину - дрімота.

Всі діти (тихо). А-а-а-а!

Ішов лісом-доріжкою сірий вовк

Діти сидять півколом. На килимку віддалік стоїть українська хата. Потішку виконують двоє дітей в костюмах чи шапочках вовка та лисички. Слова автора говорить вихователька або хтось з дітей.

Ішов лісом-доріжкою сірий вовк

Та й зустрів він лисичку-сестричку.

Здоров, здоров, лисонько, куди йдеш?

Скажи мені правдоньку, де живеш?

Отам моя хатонька край води,

Ти до мене вовчику не ходи.

Столярики-молодці

Шестеро хлопчиків грають столяриків: двоє тешуть дошки, двоє імітують рухи пили, двоє - з молотками. Хлопці в картузах, в українських сорочках на випуск.

Вихователь.

 Столярики-молодці

Тешуть столик і стільці.

Двоє дітей.

Молотком про долоні, долоні.

Летять тріски золоті, золоті.

Двоє дітей.

Пилочками чики-чики.

Двоє дітей.

Молоточком туки-туки.

Всі разом.

В нас до праці здатні руки. (Піднімають руки вгору).

 

Ой сусіди, сусідоньки

Потішку виконують двоє дітей. Жінка-українка і курочка (в шапочці курочки, з крилами). Виходить жінка, промовляє слова, низько кланяється:

Ой сусіди-сусідоньки,

Прошу вас, прошу вас,

Чи не бігла моя курочка

Біля вас?

Семеняста курочка і чубок,

А на правій ніженьці мотузок.

Вискакує курочка:

"Куд-кудач! Куд-кудач!"

 

Два півники

Двоє дітей - півники, в шапочках півника з палками, дві курочки - з відрами, цап біля млина, козеня зі скрипкою. Півники справа імітують рухи - молотять горох. Вдалині млин, біля млина - цап, коза з відром, поруч сидить козеня й грає на скрипці. Дві курочки йдуть з відрами від півників до млина.

Потішку читають четверо дітей.

1-а дитина

Два півники, два півники

Горох молотили

2-а дитина

Дві курочки-чубарочки

До млина носили.

3-а дитина

Цап меле, цап меле,

Коза насипає.

4-а дитина

А маленьке козенятко

На скрипочці грає.

 

 

Я маленький хлопчик.

Я маленька дівонька

Троє дітей в українських національних костюмах. У хлопчика - дудочка, у дівчинки сопілка. На килимку стовпчик і стільчик.Першим виходить хлопчик з дудочкою і промовляє:

Я маленький хлопчик,

Виліз я на стовпчик

На дудочку граю, 

Всіх вас забавляю.

Дуду - дуду!

 

Виходить дівчинка:

Я маленька дівонька,

Яку полі квітонька,

(Сідає на стільчик).

На сопілку граю,

Пісеньку співаю,

Всіх вас розважаю.

Ля-ля-ля-ля!

Виходить третя дівчинка-україночка:

Українка я маленька,

Українці батько і ненька;

Сестричка й братик малий

(Показує на дітей з сопілкою та дудочкою)

На Вкраїні ся родили,

Нумо станьмо в хоровод.

Всі діти стають у хоровод і співають "Подоляночку"

 

 

 

 

 

Біжить зайчик дорогою

Потішку виконують двоє дітей: одна дитина промовляє слова від автора, друга - імітує рухи та промовляє слова зайчика.

Біжить зайчик дорогою

Та й скаче,

Затуляється лапками

Та й плаче:

"Усі ж бо я городи обійшов,

ніде ж бо я капустиці не знайшов ".

 

 

Кукуріку, півнику

Кукуріку, півнику, куди йдеш?
Скажи мені правдоньку,де живеш?

Ото ж моя хатонька край води,

З хорошого дерева, з лободи.
А на моїй хатонці крокви

З хорошого дерева - з моркви; Така моя хатонька край води, З хорошого дерева - з лободи.

А на моїй хатонці лати.

З хорошого дерева –з м’яти.

Така моя хатонька край, води,

З хорошого дерева - з лободи.

 

Калинко, калинко

Калинко, калинко,

Чому в полі стоїш?

Чи ти ся, калино,

Дощику не боїш?

А я, молоденька,
Дощу ся не бою.
Де-м ся уродила,
Там собі постою.

 

 

 

 

 

 

 

В ЛІСІ Є ЗЕЛЕНА ХАТКА

В лісі є зелена хатка

Там поснули ведмежатка

А найменший - вереда -

Своїй мамі набрида.

Каже: « Я не хочу спати,

Утечу вночі із хати

Коли меду не даси,

Риби, сала, ковбаси»

«Люлі – люлі, треба спати,-

Над синком шепоче мати,-

Як заснеш – тобі усе

Сон в корзині принесе»

                                               П. Воронько

 

 

КРАСЕНЬ

Маленьке ведмежатко

Прийшло до джерела

-У воду подивлюся:

Яке насправді я ?

Бо каже мама:

«Красень,

Як сонечко ясне»

Ану, водичко чиста,

Показуй – но мене.

Із ручая на нього

Дивилось щось таке

Окате – балувате,

Зелене і слизьке

Злякалось ведмежатко

- Це я таке?! Овва!...

У відповідь окате

Озвалося: - ква – ква!

                                               Г. Усач

 

 

 

 

 

 

 

ХОРОВОД - ДРАЖНИЛКА «КИЦЯ МАРУШКА»

Діти.     Киця, киця, киця Марушка.

                 Ось такі, ось такі, ось такі вушка! (Показують).

Киця.   Няв! Няв! — ось такі вушка. Двічі

Діти.     Киця, киця, киця муркоче.

                 Ось такі, ось такі, ось такі очі! 

 Киця.   Няв! Няв! — ось такі очки. Двічі

Діти.    Киця, киця, киця пухнаста

             Ось такі, ось такі, ось такі лапи! 

Киця.   Няв! Няв! — ось такі лапки. Двічі

Діти.    Киця, киця, киця просто.

                 Ось такий, ось такий, ось такий хвостик!   

Киця.   Няв! Няв! — ось такий хвостик. Двічі

Діти.     Киця, киця, киця біленька.

                 Ось яка, ось яка, шуба мʹякенька!    

Киця.   Няв! Няв! — шубка мʹякенька. Двічі

Діти.     Киця, киця, киця - задавака.

                Ми не будемо з тобою більше в ігри грати!

(Тікають)

Киця.   Няв! Няв! —хочу вас спіймати. Двічі( Ловить).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загадки до казок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Колобок

Хто утік від баби з дідом,

(Не міг сидіти на вікні),

Зустрів у лісі різних звірів

І кожному співав пісні,

Хитру лисицю зустрів

Й себе занапастив? (Колобок)

Хто жовтенький і кругленький Сидів він на віконечку, Як маленьке сонечко.

Від діда з бабою утік,

Побіг у ліс і раптом зник. (Колобок)

Хто кругленький і смачненький

Із віконця скік та скік,

Втік від баби та від діда

До лисички на язик? (Колобок)

З тіста личко, з тіста ніс —

З підвіконня на доріжку

Стрибнув й покотився в ліс? Пісеньку співав ведмедю,

Зайця й вовка він зустрів,

А від хитрої лисички

Утекти він не зумів? (Колобок)

Чую тонкий голосок

І за ним спішу в лісок.

Хто там котиться-співає,

Його пісня не вгаває,

Без колючок-голочок

Отже, це не їжачок,

Хоч кругленький — не клубок.

Це рум'яний ...(колобок)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Котик і півник  

Хто рубав у лісі дрова?

Хто в цей час сидів удома?

Хто наказував:

«Сиди? З лискою не говори!»

Хто не слухався поради,

Кого лиска знов украла?

Хто кричав, як тільки міг,

Щоб друг йому допоміг?

Хто це, друзі? Що за казка? Розкажіть мені, будь ласка. («Котик і Півник»)

Хто з хвостиком і з вушками?

В кого лапки з подушками?

Як ступа, ніхто не чує.

Тихо, крадучись, полює.(Кіт)

****

Вранці тато з магазину Приніс дітям пластиліну.

Здивувалася Поліна:

І нащо мені ця глина?

Пластилін пом'яв Павлусь,

До сестрички посміхнувсь

І в руках у нього виник,

Півник з котиком дружив, В лісовій хатинці жив. Коли кіт пішов до лісу, Півника украла., .(лиска)

****

Кого лиска підманула

І до лісу потягнула,

Посипавши під вікном

Пшеничним золотим зерном. (Півника)

****

Котик друга рятував

І до лиски в двір попав.

В лиски був один синочок,

Скільки в неї було дочок? (Чотири)

****

Хто побачив: під вікном

Все устелено зерном.

Поки він клював пшеницю,

Попав в лапи до лисиці. (Півник)

****

Півника він рятував,

Коли той в біду попав.

Побував у самих хащах

І в лисиччиній у хатці. (Котик)

****

Прийшла вона із довгим віником,

На бесіду з нашим півником.

Схопила півня на обід,

Та й замела мітлою слід. (Лисиця)

****

По подвір'ю ходить птах

І співає по складах. (Півник)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ріпка

 

І.Дід садив її в городі,

Баба поралась в господі.

Виросла вона па диво:

І велика, і красива.

Став дідусь усіх гукати:

Час красуню нашу рвати!

Хто із дідом працював,

Як йому допомагав?

(Баба, внучка, собака, кицька, мишка)

2. Виросла собі та й годі,

Прямо в казці на городі.

Дід тягав її за чуба,

Баба, кицька, внучка люба.

Не бур’янце, не суріпка,

А смачненька диво —… (ріпка)

****

На городі виростала,

Сили набирала,

Непомітно, дуже швидко

Що дідусь наш посадив, Поливав, полов, ростив,

А як виросла велика,

Всю сім’ю на поміч кликав: І бабусю, й внучку, й Жучку, Рвати щоб допомогли,

Та без мишки – шкряботушки

І не вирвали б вони? (Ріпку)

****

Гавкає,кусає,

В дім не пускає (Собака)

*****

У нашої бабусі

Сидить звір у кожусі,

Проти печі гріється,

Без води миється. (Кіт)

*****

Хто гарних пісень співає

Та казок багато знає? (Бабуся)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Щоб ротик був слухняний

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Чистомовки

 

1. ЛІ-лі-лі    - відлетіли журавлі,

Ли-ли-ли -  дні осінні прийшли,

Ло-ло-ло -   вже все снігом занесло, Ни-ни-ни -   будем ждати весни.

 

2. Єць-єць-єць - подув сильний вітерець,

Аї-аї-аї           - облітає листя в гаї,

Го-го-го          - ми збираємо його,

Ас-ас-ас         -   принесемо його в клас.

 

     3. Ить-ить-ить    - в небі ясна блакить,

Ає-ає-ає        - вже весною повіває,

Їсть-їсть-їсть - вже з"явився перший гість.

Ок-ок-ок         - голубіє пролісок.

 

4. Ер-ер-ер      - вже ясніє відтепер,

Ар-ар-ар            - полетів комар,

Мо-мо-мо          - казку читаємо,

На -на-на          - в нас п"ятірка не одна.

 

5. На-на-на      - в лісі виросла сосна,

Ка-ка-ка       - і висока і струнка,

Ять-ять-ять  - шишки з гілок вже висять.

Ать-ать-ать  - шишкарі до них спішать.

 

6. Рі-рі-рі  - прилетіли снігурі,

Уг-уг-уг     - звеселіло все навкруг,

Ра-ра-ра  - ви зустріли снігура ?

Ки-ки-ки   - всі дивились залюбки.

 

7. Ли-ли-ли - пісню дружно почали,

Ло-ло-ло     - діло в нас на лад пішло,

Ем-ем-ем    - ноту дружно ми берем,

Ем-ем-ем    - радість людям ми несем,

Ли-ли-ли     - дуже раді всі були.

 

8. Ла-ла-ла - верба в долині розцвіла,

Ей-ей-ей     - вона радує людей,

Ят-ят-ят     - бачив там я двох хлоп"ят,

Ни- ни-ни     - із долини йшли вони,

Ет-ет-ет   - несли котиків букет,

Ли-ли-ли - всі їм вдячні були.

 

9. Ас-ас-ас     - 8 Березня у нас,

Ки-ки-ки          - всіх вітають малюки,

Ють-ють-ють - побажання гарні шлють,

Си-си-си         - щастя, радості, краси,

Ого-ого-ого    - і здоров"я всім міцного.

 

Скоромовки

Сорока сорок сорочок, нитками вишивала,

Сорока сорок сорочок на сорок діток одягала.

 

Шурі шубку шилом шили, Білим шовком шви обшили, Стала шубка прехороша, Наші Шурі на порошу.

Лист у лісі заховався,

Ліс лиса схопив.

 

СидитьПрокіп - кипить окріп,

Пішов Прокіп - кипить окріп.

Як при Прокопі кипів окріп,

Так без і без Прокопа кипить окріп.

Прийшов Прокіп, налляв окріп.

Іде Гаврило - ще не зварилось.

Прийшов Денис - налляв сто мис.

Прийшов Тарас, з"їв все зараз

 

 

 

 

 

Сів шпак на шпаківню,

Заспівав шпак пісню півню:

-Ти не вмієш так, як я ,
так, як ти, не вмію я.

• Де, вороно-каркороно,
  Ти була ?
• Що вороно-каркороно,
  Принесла ?
• Покружляла, покружляла я в горі.

Горобців порозганяла у дворі.

Стріла півня - розбишаку, пісняра.

І чкурнула, дременула із двора.

Пошили сину шовкову сорочку.

Старшому сину пошили синю свитину.

Молодшому сину пошили сині штани.

На шафі шапка, у шафі шубка.

Сім дочок сіроочок, вишивають сім сорочок

Чепчик-чепчик, невеличкий,

На чепчику - черевички.

*      * *

На печі, на печі

Смачні та гарячі Пшеничні калачі.

Хочеш їсти калачі –

Не лежи на печі.

Смажив, смажив,

Смаженю Саша,-

Замість смажені

У Саші сажа.

 

Перчив, перчив поки не переперчив

На ложку, покуштуй горошку.

 

В горішнику горішина Горішками обвішана. Оришка й Тимошко Струшують горішки.

 

Старий Семен сказав своїм синам; - Сини складіть сіно,

Старий Семен сказав своїм синам: -Спасибі!

 

Література

 

1. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні:Наук.-метод.посібник/наук.ред.О.Л.Кононко.-К:Ред. жрн. „Дошкільне виховання", 2003.
2. Артемова .В. «Театрализованые  игры дошкольни-ков"Москва „Просвещение" 1991 г.
3. Грицюк Л.А., КаратаєваМ.І. Театралізована діяльність дітей дошкільного віку. Збірник. 1998.
4. Караманенко Т.Н., Караманенко Ю.Г. Кукольный театр детям.    Пособие    для    воспитателей    детских    садов.- К:Рад.щк., 1986.
5. Ушакова   У.С.   „Розвиток   зв"язного   мовлення   дітей
   дошкільного віку". К. Вища школа, 1993р.
6. Програма розвитку дитини дошкільного віку /Наук. Кер. О.Л.Кононко.- К:Світич, 2004.
7. Фантазії вихователя / ігри-драматизації; театралізована діяльність / Газета „Дитячий садок" 2004.-№35-36
8. Запрошуємо на виставу//Газета „Розкажіть онуку". 2003.- №21
9. Чарівна сила мистецтва/театр. Діяльність/ Г азета „Дитячий садок"2003.-№47
10. Класифікація видів театр.д-ті/ Газета „Дитячий садок" 2003. -№47.
11. АкуловО. Театрализованньїе игрьі//Журнал «Дошкольное воспитание». 2005.-№4
12. Театралізована діяльність дошкільників; програма та методика// Газета „Дитячий садок". 2005.-№38.
13. Театр и театрализованьїе игрьі в детском саду// Журнал «Дошкольное воспитание». 2ОО5.-№1.
14. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі»., К.,2008.
15. Організація ігрової діяльності дітей дошкільного віку. Авт-упор. Бурова А.П.- Тернопіль: Мандрівець.2010.